Відпочинок в Карпатах літом

Дешевий відпочинок в Карпатах міф чи реальність?

Мандрівка з друзями в Карпати відкрила новий захоплюючий світ широких туристичних можливостей в Україні. Маршрут, який ми подолали був непростим, місцями нас чекали дивні пригоди, однак усе це в сукупності стало квінтесенцією незабутніх вражень на усе життя.
Відпочинок в Карпатах літом

Як розпочалась наша мандрівка в Карпати

Наш шлях почався з невеликого містечка Стрий, що розташоване у Львівській області. Звідси добре розпочинати подорожі в Карпати, бо місто має відмінне залізничне та автобусне сполучення з гірським регіоном. Формат подорожі спланованої нами передбачав ночівлю в палатках та переїзди автомобілем. В Стрию ми здійснили необхідні закупи, визначили орієнтовний маршрут та бажані для відвідин місця. Враховуючи наявність вільного часу було прийнято рішення першу ночівлю організувати на річці Стрий у селі Гірне. З’їхавши з траси Київ-Чоп ми підшукали чудову місцину на березі ріки, розклали палатки, назбирали дров та організували вечерю. Під тихий шум ріки, згадували різноманітні історії з життя та насолоджувались шашликом, який, до речі, готували в сутінках під світлом ліхтариків. Ніч виявилась зоряною та безхмарно, можна було б так просидіти у розмовах, аж до ранку, однак раптовий нічний дощ, який налетів зненацька швидко розігнав нас по наметах. Так солодко, я давно не спав. Шум води звучав, як колискова.
Прокинулись ми разом зі сходом сонця, швиденько поснідали та рушили в дорогу, адже попереду чекав ще довгий шлях.

Відпочинок в Карпатах влітку – Пилипець, Шипіт, Боржава, Синевир

Свій рух до Карпат ми продовжили по автостраді Київ-Чоп, перед перевалом ще зробили одну зупинку, щоб набрати питної води. Перед КПП Нижні Ворота, наш маршрут звернув до Воловця. Саме це гірське поселення є орієнтиром для більшості мандрівників, які їдуть до Пилипця, Синевиру, Боржави. Як і було заплановано, близько одинадцятої години дня ми прибули на курорт Пилипець. Це ще не мегапопулярне туристичне поселення, однак, однозначно варте уваги туриста. Тут функціонує крісельний гірський витяг на полонину Боржава. Вартість підйому та спуску складає 80 гривень та дозволяє зекономити чимало часу. Пилипець – мекка екстремального велоспорту. Тут Ви зустрінете чимало любителів швидкісного гірського спуску.
Курорт Пилипець
Особливість цієї ділянки Карпат у чарівних полонинах, які один в один схожі на всесвітньовідомі полонини альп. Видовище, яке відкривається при підйомі до верхньої точки витягу вражає. Панорама на десятки кілометрів при чудовій видимості дозволяє роздивитись численні населені пункти, що розкинулись у підніжжях гір. Через круті безлісі схили парапланеристи облюбували полонину Боржава. Тут часом десятками можна зустріти літаючих на дивакуватих парашутах людей.
Відпочинок в Карпатах літом
Ще одна особливість цих полонин – вони всіяні кущами чорниць. Ягід настільки багато, що неможливо втриматись та не смакувати ними під час підйому на гору Гимба. Відпочинок в Карпатах влітку тут буде дуже корисним для здоров’я. Оскільки наша мандрівка припала на кінець липня, то ягід було дещо менше. Адже, на них тут полюють не тільки туристи, але й заробітчани з «ведмежими лапами», які вигрібають тонни ягід за сезон.
Зробивши декілька знимок з Гимби та сповна насолодившись пейзажем, ми спустились до підніжжя та продовжили наш шлях.
По дорозі ми зустріли весільну колону, що складалась із декількох десятків мотоциклів. Байкери подумаєте Ви. Однак ні, це місцеві жителі на стареньких мотоциклах Ява, які є дуже зручним транспортом пересування по горах. Добре запам’ятались мені дружби в піджаках та на Явах – колоритно, позитивно, по-нашому.

Відпочинок в Карпатах літом – Синевир

Відпочинок в Карпатах літом
Шлях до карпатського ока видався непростим. Одразу варто відзначити, що до туристів тут не зовсім готові. Однозначно бракує вказівників. Ті, що встановлені, знаходяться в жахливому стані. Ми вирішили не ризикувати та уточнювали дорогу до озера у місцевих. Перед національним парком довелось подолати стрімкий перевал, тому не надто навантажуйте свої машини, бо їм буде трудно.

З в’їздом до національного парку починається відремонтована дорога. Це рівнесенька, доволі вузька траса, без розмітки, ознакувань, яка пролягає через села. В жодному разі тут не можна розганятись більше 50! Чому? Бо за першим поворотом Вас чекатиме сюрприз. Зірка, Мілка, Лялька, Муха, Машка правлять цим шляхом. Корови тут мають пріоритет над будь-яким транспортом і жодне ПДР їм тут не указ. Розмітку шляху теж вони роблять самостійно. Будьте готові до того, що місцеві будуть обурюватись, якщо Ви будете сигналити їхнім підопічним. Це не дивно, адже зовсім недавно тут були глухі, забуті села, через які час від часу проїжджали туристичні автобуси.
По дорозі Ви зустрінете центр реабілітації ведмедів – неодмінно завітайте туди.
По приїзді до озера Синевир, є 2 варіанти:

  • Підніматись до Синевиру пішки – 15 грн. з особи;
  • Під’їжджати автомобілем – 75-180 грн. в залежності від кількості пасажирів;

Якщо у Вас немає проблем з ногами або серцем, то йдіть пішки, бо шлях насправді недовгий.
Як на мене, дозвіл в’їзду автомобілів до самого озера – помилка, бо вони псують усі враження від пішої прогулянки. Замість кришталево чистого карпатського повітря, можна отримати свіжу порцію пилюки та вихлопних газів.
Карпатське око виявилось таким самим, як на фото в Інтернеті.
Проте, шалена кількість рибок, які буквально збивались в клубки в боротьбі за ласий шматочок хліба – надзвичайно приваблива розвага. Навіть, я половину буханки в озеро викидав.

В національному парку є багато організованих місць відпочинку, але вони платні. Окремо за палатки, окремо за вогнище і, на жаль, не завжди чисті. Ми підшукали місцину для ночівлі на узбережжі гірської річки.
Відпочинок в Карпатах літом
Це було наймальовничіше місце для привалу в моєму житті.
Вночі в горах спати прохолодно, тому раджу взяти хороший спальник або теплий светр.

Як ми заблукали – відпочинок в Карпатах влітку

відпочинок в Карпатах літом
Зранку після приготування гречки на імпровізованій печі та ситного сніданку ми рушили в напрямку сонячної частини Закарпаття. Наша ціль – Берегове та Мукачево.

За планами потрібно було повернутись на трасу Київ Чоп, але по власній наївності ми повірили вказівнику, який сказав, що до Хуста всього 50 кілометрів і поїхали в напрямку Колочави. Спочатку дорога була цілком нормальною і я навіть здивувався її якості. Однак в Колочаві нас чекав сюрприз, спочатку ми замість головної дороги звернули у якусь вуличку. Бо візуально її асфальтне покриття було кращим, і за не гласним правилом – «Головна дорога та – на якій є асфальт» ми поїхали туди. Згодом на наше питання: «Чи добре ми рухаємось в напрямку міста Хуст?», – місцевий житель усміхнувся і відправив назад. Виїхавши вже на не зовсім рівну дорогу продовжуємо тримати шлях за рекомендованим вуйком маршрутом. Коли дорога зовсім закінчилась ми надибали двох дядьків, що спокійно дискутували біля свого подвір’я, та збентежено уточнили у них: «Чи це дійсно автострада до районного центру?». Ствердна відповідь дуже нас налякала, я уточнив «Чи вся дорога така?», на що отримав відповідь: «Та де, не вся, асвальт маленько поломаний. Але там далі айно має бути нормальний».
Щоб Ви знали «маленько поломаний» – це повна відсутність дороги. Наступні 30 кілометрів стали суцільним пеклом для водія, автомобіля і наших вестибулярних апаратів.
Але не обійшлось без позитиву.

Ми по дорозі зустріли грандіозну споруду. Теребле-Ріцька гідро-електростанція. В живу це вражаюче видовище. Для її будівництва в 1949 році відселили мешканців декількох сіл, які стали жертвами затоплення після будівництва дамби. Будували цю споруду фіни, відповідно до договору репарації. В основі лежить поєднання русл двох рік Тереблі та Ріки і випуску акумульованого запасу води через трубу діаметром у два метри. На основі даного принципу генератори електростанції працюють вже понад півстоліття без зупинок.
Відпочинок в Карпатах

Карпатський автостоп

Врешті-решт закінчилось тотальне бездоріжжя і ми виїхали на просто погану дорогу. Цікава особливість Закарпатських сіл в цьому регіоні – гігантські будинки з чарівними газонами, дорогими машинами на подвір’ях та чималі кратери на дорогах поруч з тими палациками. Невже тим людям комфортно їздити по таких шляхах? Відповіді ми не знайшли. По дорозі нас зупинив хлопчина та попросив «малинько підвезти», ми його підкинули, а він нам розповів, що до Хуста ще 30 кілометрів і дорога далі буде краща. Через десяток кілометрів ми підібрали ще одного пасажира, який теж хотів «малинько під’їхати», та сказав, що до Хуста ще всього тридцять кілометрів. З метрикою в Закарпатті так собі. Загалом, цей хлопака проїхав з нами сотню кілометрів до Мукачева, а ми зрозуміли, що слово «малинько» невірно трактуємо.

Відпочинок в Закарпатті – містика мукачівського замку

Відпочинок в Мукачево
Замок Паланок – фортеця, яку має відвідати кожен. Тут не тільки особлива атмосфера. Він немов вирізаний з кінофільму про середньовічних воїнів. Коли підходиш до фортеці, то складається враження, що ось-ось відкриються ворота і рота лицарів на конях рвоне на захист свого замку. При вході потрібно купити квиток вартістю в сорок гривень, просканувати через зчитувач на електронному турнікеті та пройти. Псують цю всю процедуру групи туристів з гідами, яких невідомо чому працівники замку пропускають без черги. Краєвид з території замку Паланок відкривається вражаючий.
Одразу стає зрозуміло, чому цю фортецю з боєм таки нікому не вдалось підкорити. Адже ворог був як на долоні, а стрімкий пагорб і високі мури були для середньовічних воїнів зовсім неприступними.

Відпочинок в Карпатах влітку – остання ніч в Закарпатті

Після оглядин замку ми попрямували до Берегово. Усім відомий цей термальний курорт. Поруч знаходиться озеро Дийда, ми дізнались що тут є кемпінг, то ж вирішили вперше в житті, скористатись таким сервісом.
озеро Дийда
На нашому кемпінгу були кілька відкритих басейнів, ресторани, бари, альтанки, мангали, музика, освітлення, місце для палатки, туалет, душ, закритий паркінг, загалом все, що необхідно. Тут ми пожарили сосиски, досхочу наплавались та заснули, як немовлята.
Зранку по плану повернулись у Берегово, де відвідали термальні басейни, погуляли містом, перекусили, придбали сувеніри, прогулялись по місту та спакувались додому. Курорт Берегово останнім часом доволі змінився. Якщо, ще три роки тому це було радше поселення типу пострадянського райцентру, то зараз містечко радше схоже на невеликий європейський курорт. Приємно здивувала оновлена площа міста.
У цій мандрівці я зрозумів, що туристичний потенціал України безмежний. Однак, варто на нього створювати попит. Мандруйте Україною, відкривайте її для себе, розповідайте друзям та діліться власними враженнями від подорожей. Це найпростіший рецепт посприяти розвитку туристичної галузі та відкрити неймовірні закутки країни для себе і друзів.

Це неймовірно, коли поруч є люди з якими можна здійснити таку авантюру. Дякую Вам!

2 thoughts on “Відпочинок в Карпатах літом

    прочитай

    (13/07/2018 - 19:41)

    Точно можу сказати, що дешеві подорожі реально. Наприклад, я змогла за 36 євро купити квитки на літак з Кракова в Мілан в обидва боки. Хіба це дорого? Відслідковуйте акції, не обмежуйтесь вильотам тільки з України.

    Артур

    (08/07/2018 - 22:38)

    Відпочивали в Карпатах взимку і минулого літа. Дуже полюбили цей регіон. Кожного року їздити на море якось набридло, гарна альтернатива, особливо для тих хто наразі не може виїхати закордон. Місць багато, обирайте і відпочивайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.