Український контент або медійна війна?

Дефіцит українського контенту в мережі ріже око

Переглядаючи стрічки новин у соціальних мережах дивуєшся тому, що поширюють українці. На жаль, тенденція до поширення російського контенту зберігає шалені темпи. І серед того всього “мацкальського” потоку губиться рідкісний український продукт. Не можу усвідомити чому наш народ так захоплюється східним продуктом та вперто ігнорує власні досягнення. Особливо в такий час в якому ми зараз живемо. Можна зустріти сотні гнівних постів в стилі “чому по тв показують аганьок”, “скільки ще дивитись на Потапа і Настю”, “чому показують Лорак”, “чому шоу на половину російськомовні”, а нижче на стіні автора сотні цитат російською. Можливо усе тому, що ми самі не обираємо український продукт? Не поважаємо його. Скільки в середньому переглядів на Ютубі набирають україномовні блогери? Мізер!
На медійному ринку, аналогічно, як і в соцмережах, і в інтернеті діє економічне правило “попит породжує пропозицію”. Якби Типовий Трускавець не був цільовим локальним проектом, то нам для максимального залучення трафіку довелось би вести сторінку російською. В реальності українці самі бажають їсти російський продукт і як на це вплинути я не знаю.

Що можете зробити Ви для розвитку нашого медіапростору?

В реальності війна у нас не тільки на фронті. Вона і в наших головах, і в соціальних мережах, і в мережі Інтернет. І кожен з нас може стати бойовою одиницею української культури. Достатньо відмовитись від російських продуктів і максимально поширювати наш медіаконтент. Немає такої картинки, що Вам сподобалась українською? Та не біда перекладіть! Не вмієте? Надішліть нам ми це зробимо!
І звісно ж до Вас надзвичайне прохання: “Поширюйте україномовний контент, діліться ним, розповідайте друзям, викладайте в соціальних мережах”.
Бо ті хто обрав українське, зробив це не з фінансової вигоди, а з культурної позиції.
До прикладу це відео молодого українського виконавця – Артема Лоіка, що був фіналістом шоу “Україна має талант – 3”, який ще до війни був запрошений до Москви продюсерським центром Григорія Лєпса. З ним Артем навіть записав спільну пісню, проте через принципову відмову читати аморальні тексти розірвали співпрацю. По поверненні до України, Артем записав україномовний альбом. А це ж важко змінити мову якою ти мислиш, але йому вдалось. Чи багато з нас знають цього хлопця? Чи поширили ми його відео? Чи підтримали принципове рішення? Чи підтримали порив творити українською?
Скільки таких Артемів є в Україні? Чи допомагаємо ми їм розвиватись? Один або декілька кліків, ніби не важко, а вони можуть запустити вірусну тенденцію до моди на українське! Тому не будьте байдужими поширюйте український контент, нав’язуйте його, любіть його, бо це єдиний спосіб виграти війну у медіапросторі.
[wpdevart_youtube]gNpRVnoDius[/wpdevart_youtube]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.