Зрадофіл – особистість, що бачить підступ у всіх подіях довкола
Зрадофіли – громадяни, що нікому не довіряють, довкола себе спостерігають виключно змови й оборудки, ніколи в житті самостійно нічого безкоштовно для суспільства чи держави не робили, а тому певні, що й інші так діяти не можуть.
Зрадофілія хвороба доволі небезпечна і зазвичай межує з рагулізмом, проте як правило останні жодних інтелектуальних висновків від подій довкола не роблять і пости в соціальні мережі не катають. Представників світу зрадофілів ми можемо щоденно зустрічати у постах в фейсбуці чи вк, зазвичай текст їх повідомлень містить фрази:
- краще би,
- як би я,
- я на вашому місці,
- а що ви зробили,
- краще би ви зробили,
- а що молодь робить
Дані суб’єкти агресивно реагують на пропозицію продуктивного вирішення будь-якої висвітленої ними проблеми спільними зусиллями. У них є стале відчуття того, що усі довкола щось їм винні.
Зрадофіл напише 100 постів в соціальних мережах, що в його під’їзді насрано, але ніколи не прибере там.
Як правило політичні погляди та позиція зрадофіла є статичними не здатними до зміни. Вони вперто ігнорують аргументи в дискусії, а незручні питання в свою сторону сприймають виключно, як напад “агентів кремля”.
Основний критерій діагностики зрадофілії
Дана хороба харктеризується трьома основними критеріями:
- Хронічна зрада повсюду: “усі винні крім мене”
- Пасивна до громадської діяльності позиція: “нє, а чо я?”, “то не моя робота”, “нашо мені то, най то влада робе”
- Безапеляційна впевненість у своїй правоті: “я знаю краще, ніж інші”, “ліпше би ви тово зробили”
Профілактика та лікування зрадофілії
- Громадська активність хоча б кілька разів на рік.
- Розширення кола спілкування до осіб із різними життєвими та політичними поглядами.
- Зміна мислення від бажання вирішення глобальних проблем вселенського масштабу до практичного вирішення локальних питань, що безпосередньо впливають на життя.
- І звісно ж цілковита відмова від телебачення та перехід на книги.
Дорогі українці, часто зрадофілів із нас робить інформаційне поле у якому ми перебуваємо. Ми живемо в такий час коли кількість інформації, яку ми отримуємо щоденно в сотні тисяч разів перевищує об’єми, які отримували наші діди та прадіди.
Нам потрібно навчитись фільтрувати інформацію, вирізняти факти та спекуляцію, інформаційні маніпуляції і т.п.
Єдиний вірний спосіб – сухий, беземоційний аналіз фактів, без журналістських емоцій, без здогадок та висновків експертів, без думок “авторитетних” політиків. Краще самостійно проаналізувати факти, сформувати власну думку і помилитись, аніж довіритись “інформаторам” і бути певним на всі 100 у своїй правоті.